# 7 Body ballet

  А яка дівчинка не мріяла стати балериною в дитинстві? Про те, як нею стати я, на жаль, не розповім, але, як хоча б на годину стати дотичною до балету, спробую.

  Body ballet - для мене це не тренування, це щось зовсім інше. Це заняття я відвідала вчора і цілих два дні думала, якби його описати так, щоб нічого не зіпсути. Балет - це ж так ідеально. 

  Взагалі, уявити собі, як поєднати балет і фітнес? Раніше я писала про всю ефективність пліє і їх адаптацію в звичайну фітнес програму. Але тут все було зовсім по-іншому. Заняття було справді балетне, музикальне і дуже-дуже цікаве. Рівна постава, витягнутий підборідок, натягнуті красиві руки, повна координація, перехід з однієї позиції в іншу, музичний рахунок. І постійно звучало: пліє, гранд-пліє, фондю, купе, тандю, пор де бра...

  Я старалась з усіх сил. Не можу сказати, що було дуже тяжко, швидше просто незвичні нюанси. Але це все було так цікаво і захоплююче, що складалось враження, що я потрапила на виставу, де граю роль балерини. Тому старалась все виконувати красиво і насолоджувалась цим дійством.

   Ось так лаконічно. Більше залишу для натхнення.

# 6 Zumba

  Мій танцювальний настрій в поєднанні з зумбою створив ідеальну картину вчорашнього дня.

Ось такою заявою я почну сьогоднішній мініпост.

  Zumba - це легенький фітнес і потужні танці. Жодних складних фізичних навантажень, підходів і інших речей, які кожного разу потрібно робити, збираючи всю силу в кулак. Всі думки покидають тебе на цілу годину, і ти просто танцюєш під запальну музику.

  Щодо техніки, то це справді гарне поєднання фітнесу з танцями. Звісно, що перший раз - це напружене виконання рухів, відсутність техніки і т д, але без першого разу - нікуди. Його треба перетерпіти. Часу розглядати зал не було, тому що рухи досить швидкі і потрібно було зосереджуватись саме на них, але все ж я трошки підглядала. Судячи зі всього, я попала в  супер організовану групу, тому що всі дівчата дуже синхронно і впевнено танцювали. Це вселяло віру в мене, що з часом і я так зможу. До речі, скажу вам, що колись в мене було дуже кепсько з координацією рухів, про що не можу сказати зараз. А, отже, всі зусилля не є марними.

  Щодо ефекту, то він є. А куди ж без нього? Спробуйте безупинно протанцювати під веселу музику цілу годину. Отримаєте повноцінне кардіо. Причому психологічно значно легше перенести кардіо саме танцях.

   Zumba - це танцювально, різнокольорово, енергійно. Якраз те, що я зараз потребую.

А ще , якщо це все поєднати з яскравим одягом...мммм)))

 

Сake pops іn my performance

  Бажання зготувати щось то нападає і поглинає, то вивітрюється і щезає надовго. Вчора, якраз був той день, коли бажання щось створити було сильніше будь-якої ліні, і, маючи цілий вільний вечір, я присвятила його створенню нового шедевру:) 

  Взагалі, готую я нечасто, але, коли все ж готую, то одним з улюблених процесів в цьому довгому творінні - є пошук рецептів. Я довго вичитую різні кулінарні блоги, дивлюсь різні відео, набираюсь натхнення і в кінці-кінців зупиняюсь на якомусь рецепті. Що стосується вчорашнього мого вибору, то я давно задивлялась на ці чудо-кексики. Cake pops   -  такі симпатичні, забавні кексики, які стали популярними в усьому світі, чомусь в нас ще не проросли. От я за них і взялась.

  Про процес їх створення детально можна знайти, загугливши. Я лише скажу, що основа - це подрібнений бісквіт з кремом у формі кульок (в розмір грецького горіха), які спершу охолоджуються в холодильнику, а потім - декоруються. І от саме декоруванню, як одному з найважливіших процесів в цьому десерті, я хотіла приділити більше уваги.

   На всіх, переглянутих мною відео, цей процес виглядає дуже приємним, легким, в результаті якого виходять ідеальні кейк попсики. І здається, що немає нічого простішого. Але насправді, все далеко не так просто (ну принаймні, якщо ви аматор).

  Тому розповім про закадрове - декорування. Відразу скажу, що я не використовувала жодних екзотичних складових, всі інгредієнти прості і можна будь-де придбати. Я розтопила окремо чорний, молочний і білий шоколад на водяній бані. Підготувала декілька маленьких (вузьких за діаметром) мисочок, які наповнила: а) подрібненим мигдалем; б) кокосом; в) кольоровими бусинками. Потрібно також підготувати щось для основи, на яку ви будете наколювати готові шпажки з кейк попсами. Спочатку я взяла велике яблуко, але це не дуже зручно, тому що тоді наколювати потрібно симетрично, щоб яблуко не перевернулось. Краще всього взяти хліб (я взяла половинку чорного у формі "цегли"), запакувати його фольгою і, тоді втикати готові кейк попси дуже зручно. Коли все підготуєте і розкладете на столі, тоді починайте: берете наколений на шпажку кейк попс, замочуєте його в шоколад, витягуєте, легенько струшуєте зайвий шоколад, посипаєте горіхами/кокосом/бусинками, знову струшуєте все зайве і наколюєте на основу (яблуко/хліб/...), і так 40 раз (якщо у вас 40 кейк попсів:))) Трудомісткість процесу полягає в тому, що з кожним кексиком потрібно працювати індивідуально від початку і до кінця, і лише тоді переходити до наступного.

  Скажу чесно, що досить багато часу потрібно присвятити декоруванню і не все виходить гладко. Потрібно бути готовим, що вони можуть падати зі шпажок, не витримуючи масиву декорування. Тому важливо їх не обтяжувати. 

  Ось, які неідеальні, але дуже-дуже симпатичні вони в мене вийшли. А на смак - легкі бісквіти з кремом в шоколадній глазурі, які так приємно смакувати:) І, між іншим, весело готувати:)

Думаю, що над ними ще можна поекспериментувати. Тому до нового натхнення!

# 5 Jumping

  Ну нарешті! Нарешті я спробувала Jumping. Це одне з найбільш бажаних занять, яке я хотіла спробувати зі свого списку. Взагалі, це заняття зацікавило мене значно раніше, я читала про нього і тільки могла уявляти, що там відбувається. Мені постійно здавалось, що воно надто неординарне і є інші види фітнесу, більш спокійні і не менш ефективні, тому наважитись на jumping раніше я не могла.

  Для короткої довідки. Jumping - це кардіо-тренування на батутах. Так, саме на батутах, які мають деяке додаткове оснащення, за яке в найбільш некоординовані моменти можна підтримати себе.

  Тренування полягає в тому, що всі вправи ти робиш, стрибаючи на батуті. Але стрибки не вгору, а до низу, при цьому стрибки з малесенькою амплітудою. Тобто, ти стоїш, коліна м'які і постійно робиш ледь помітні стрибки до низу. Ці стрибки відбуваються більшою мірою інертно (ну ж не стояти на батуті) і це, якщо так можна висловитись, вихідне положення. Тут не було якихось особливих вправ, все що ми робили - це різного роду інтенсивні стрибки і різні кроки. Все відбувалось досить швидко і я постійно не встигала. Поки я робила один стрибок, всі встигали зробити два. Взагалі, тренування мені давалось ух як тяжко. Я дуже часто зупинялась, сходила з батуту, відчувала себе абсолютним лузером. І в цей момент спостерігала за дівчатами. Це просто потрібно бачити. Всі стрибки і нескладні, якщо їх виконувати на паркеті, кроки, вони виконували з такою потужністю, що мені навіть не вистарчає фантазії, щоб з чимось це порівняти. Тут потрібно бути зосередженим, тримати координацію і тіло в тонусі, ніяких розслаблень і просто швидко стрибати, вкладаючи всю свою силу, з опорою на низ.  Вкінці тренування ми робили вправи для пресу на батуті, планку, вправи на спину. Це настільки енергозатратне тренування, що пісня нього нереально зібратись і бодай щось робити. Після нього ти в нокауті. Можливо, тому воно проводиться в пізній час.

  Якщо розмірковувати про його ефективність, то я думаю, що кращого способу спалювати все лишнє не знайти. Це просто котел для калорій. Якщо відвідувати таке заняття 2-3 рази в тиждень, то вже й дієт не потрібно.

  Ще з власних відчуттів скажу, що стрибки на батутах - це значно легше для спини, ніж стрибки на паркеті.

  Знаєте, я про цей jumping пишу з таким задоволенням. Він як дискотека на батутах. Це настільки весело, яскраво і позитивно, що всі неприємні технічні відчуття просто не мають значення. Навіть, якщо у вас немає чого спалювати, все-одно спробуйте його хоча б раз. Стрибати на батутах під енергійну музику - приносить стільки радості, що можна з нею ділитись.

  А ще мені пригадалось, що в дитинстві, коли я приїжджала до своєї сестри в Прагу, нас залишали в дитячих центрах і ми, такі щасливі, до повного виснаження стрибали на батутах. Тут теж - до повного виснаження.