субота, 21 березня 2015 р.

#8 Fitball

  Цілий місяць без постів. Весь цей час я займалась зумбою, так би мовити, зайшла у власну зону комфорту. Але, як відомо, прогрес в такій зоні неможливий, а значить потрібно виходити з комфортного середовища.  Ні, ні, зумбу я не залишу. Вона дуже танцювальна, швидка, з гумором, одним словом - вона моя. 
  Також за час перерви я відвідала одне нове заняття Body Flex, про яке напишу згодом. А зараз я хочу знайти ще одне ідеальне тренування, яке було б складне, силове, з елементами кардіо, ну і воно повинне пасувати до мого ритму. 
  Тому в сьогоднішній суботній ранок  я проміняла годину в басейні на заняття Fitball (відразу кажу, що це одноразова акція). Фітбол сам по собі - це такий великий м'яч, який служить приємним тренажером у фітнес-клубах. Справді, напевно зі всіх існуючих тренажерів цей наприймніший, тому що він має здатність не лише мучити, але й розслабляти. Отже, він є фішкою заняття. Ціле тренування ми, тримаючи його в руках, вчили зв'язку, стрибали, танцювали. І, хоча м'яч не тяжкий, але постійно тримати його руках і використовувати у звичних вправах досить непросто. Особливо це стосувалось тих моментів, коли потрібно було стрибати і в той же час піднімати його на витягнутих руках. Але напевно гарні ручки того вартують і не тільки того. Потім, коли настала силова частина тренування, ми продовжували  використовувати фітбол, але вже для ніг і пресу. Найбільше мені сподобалось на ньому лежати, справді можна добре розтягнути спину і прес. Щоб краще собі уявити це заняття, то можу порівняти його зі звичайним body shape тільки в додачу фітбол. Для різноманіття можна спробувати.

неділя, 22 лютого 2015 р.

# 7 Body ballet

  А яка дівчинка не мріяла стати балериною в дитинстві? Про те, як нею стати я, на жаль, не розповім, але, як хоча б на годину стати дотичною до балету, спробую.

  Body ballet - для мене це не тренування, це щось зовсім інше. Це заняття я відвідала вчора і цілих два дні думала, якби його описати так, щоб нічого не зіпсути. Балет - це ж так ідеально. 
  Взагалі, уявити собі, як поєднати балет і фітнес? Раніше я писала про всю ефективність пліє і їх адаптацію в звичайну фітнес програму. Але тут все було зовсім по-іншому. Заняття було справді балетне, музикальне і дуже-дуже цікаве. Рівна постава, витягнутий підборідок, натягнуті красиві руки, повна координація, перехід з однієї позиції в іншу, музичний рахунок. І постійно звучало: пліє, гранд-пліє, фондю, купе, тандю, пор де бра...
  Я старалась з усіх сил. Не можу сказати, що було дуже тяжко, швидше просто незвичні нюанси. Але це все було так цікаво і захоплююче, що складалось враження, що я потрапила на виставу, де граю роль балерини. Тому старалась все виконувати красиво і насолоджувалась цим дійством.
   Ось так лаконічно. Більше залишу для натхнення.




вівторок, 10 лютого 2015 р.

# 6 Zumba

  Мій танцювальний настрій в поєднанні з зумбою створив ідеальну картину вчорашнього дня.
Ось такою заявою я почну сьогоднішній мініпост.
  Zumba - це легенький фітнес і потужні танці. Жодних складних фізичних навантажень, підходів і інших речей, які кожного разу потрібно робити, збираючи всю силу в кулак. Всі думки покидають тебе на цілу годину, і ти просто танцюєш під запальну музику.
  Щодо техніки, то це справді гарне поєднання фітнесу з танцями. Звісно, що перший раз - це напружене виконання рухів, відсутність техніки і т д, але без першого разу - нікуди. Його треба перетерпіти. Часу розглядати зал не було, тому що рухи досить швидкі і потрібно було зосереджуватись саме на них, але все ж я трошки підглядала. Судячи зі всього, я попала в  супер організовану групу, тому що всі дівчата дуже синхронно і впевнено танцювали. Це вселяло віру в мене, що з часом і я так зможу. До речі, скажу вам, що колись в мене було дуже кепсько з координацією рухів, про що не можу сказати зараз. А, отже, всі зусилля не є марними.
  Щодо ефекту, то він є. А куди ж без нього? Спробуйте безупинно протанцювати під веселу музику цілу годину. Отримаєте повноцінне кардіо. Причому психологічно значно легше перенести кардіо саме танцях.
   Zumba - це танцювально, різнокольорово, енергійно. Якраз те, що я зараз потребую.
А ще , якщо це все поєднати з яскравим одягом...мммм)))
 

неділя, 8 лютого 2015 р.

Сake pops іn my performance

  Бажання зготувати щось то нападає і поглинає, то вивітрюється і щезає надовго. Вчора, якраз був той день, коли бажання щось створити було сильніше будь-якої ліні, і, маючи цілий вільний вечір, я присвятила його створенню нового шедевру:) 
  Взагалі, готую я нечасто, але, коли все ж готую, то одним з улюблених процесів в цьому довгому творінні - є пошук рецептів. Я довго вичитую різні кулінарні блоги, дивлюсь різні відео, набираюсь натхнення і в кінці-кінців зупиняюсь на якомусь рецепті. Що стосується вчорашнього мого вибору, то я давно задивлялась на ці чудо-кексики. Cake pops   -  такі симпатичні, забавні кексики, які стали популярними в усьому світі, чомусь в нас ще не проросли. От я за них і взялась.
  Про процес їх створення детально можна знайти, загугливши. Я лише скажу, що основа - це подрібнений бісквіт з кремом у формі кульок (в розмір грецького горіха), які спершу охолоджуються в холодильнику, а потім - декоруються. І от саме декоруванню, як одному з найважливіших процесів в цьому десерті, я хотіла приділити більше уваги.
   На всіх, переглянутих мною відео, цей процес виглядає дуже приємним, легким, в результаті якого виходять ідеальні кейк попсики. І здається, що немає нічого простішого. Але насправді, все далеко не так просто (ну принаймні, якщо ви аматор).
  Тому розповім про закадрове - декорування. Відразу скажу, що я не використовувала жодних екзотичних складових, всі інгредієнти прості і можна будь-де придбати. Я розтопила окремо чорний, молочний і білий шоколад на водяній бані. Підготувала декілька маленьких (вузьких за діаметром) мисочок, які наповнила: а) подрібненим мигдалем; б) кокосом; в) кольоровими бусинками. Потрібно також підготувати щось для основи, на яку ви будете наколювати готові шпажки з кейк попсами. Спочатку я взяла велике яблуко, але це не дуже зручно, тому що тоді наколювати потрібно симетрично, щоб яблуко не перевернулось. Краще всього взяти хліб (я взяла половинку чорного у формі "цегли"), запакувати його фольгою і, тоді втикати готові кейк попси дуже зручно. Коли все підготуєте і розкладете на столі, тоді починайте: берете наколений на шпажку кейк попс, замочуєте його в шоколад, витягуєте, легенько струшуєте зайвий шоколад, посипаєте горіхами/кокосом/бусинками, знову струшуєте все зайве і наколюєте на основу (яблуко/хліб/...), і так 40 раз (якщо у вас 40 кейк попсів:))) Трудомісткість процесу полягає в тому, що з кожним кексиком потрібно працювати індивідуально від початку і до кінця, і лише тоді переходити до наступного.
  Скажу чесно, що досить багато часу потрібно присвятити декоруванню і не все виходить гладко. Потрібно бути готовим, що вони можуть падати зі шпажок, не витримуючи масиву декорування. Тому важливо їх не обтяжувати. 
  Ось, які неідеальні, але дуже-дуже симпатичні вони в мене вийшли. А на смак - легкі бісквіти з кремом в шоколадній глазурі, які так приємно смакувати:) І, між іншим, весело готувати:)



Думаю, що над ними ще можна поекспериментувати. Тому до нового натхнення!

середа, 4 лютого 2015 р.

# 5 Jumping


  Ну нарешті! Нарешті я спробувала Jumping. Це одне з найбільш бажаних занять, яке я хотіла спробувати зі свого списку. Взагалі, це заняття зацікавило мене значно раніше, я читала про нього і тільки могла уявляти, що там відбувається. Мені постійно здавалось, що воно надто неординарне і є інші види фітнесу, більш спокійні і не менш ефективні, тому наважитись на jumping раніше я не могла.
  Для короткої довідки. Jumping - це кардіо-тренування на батутах. Так, саме на батутах, які мають деяке додаткове оснащення, за яке в найбільш некоординовані моменти можна підтримати себе.

  Тренування полягає в тому, що всі вправи ти робиш, стрибаючи на батуті. Але стрибки не вгору, а до низу, при цьому стрибки з малесенькою амплітудою. Тобто, ти стоїш, коліна м'які і постійно робиш ледь помітні стрибки до низу. Ці стрибки відбуваються більшою мірою інертно (ну ж не стояти на батуті) і це, якщо так можна висловитись, вихідне положення. Тут не було якихось особливих вправ, все що ми робили - це різного роду інтенсивні стрибки і різні кроки. Все відбувалось досить швидко і я постійно не встигала. Поки я робила один стрибок, всі встигали зробити два. Взагалі, тренування мені давалось ух як тяжко. Я дуже часто зупинялась, сходила з батуту, відчувала себе абсолютним лузером. І в цей момент спостерігала за дівчатами. Це просто потрібно бачити. Всі стрибки і нескладні, якщо їх виконувати на паркеті, кроки, вони виконували з такою потужністю, що мені навіть не вистарчає фантазії, щоб з чимось це порівняти. Тут потрібно бути зосередженим, тримати координацію і тіло в тонусі, ніяких розслаблень і просто швидко стрибати, вкладаючи всю свою силу, з опорою на низ.  Вкінці тренування ми робили вправи для пресу на батуті, планку, вправи на спину. Це настільки енергозатратне тренування, що пісня нього нереально зібратись і бодай щось робити. Після нього ти в нокауті. Можливо, тому воно проводиться в пізній час.
  Якщо розмірковувати про його ефективність, то я думаю, що кращого способу спалювати все лишнє не знайти. Це просто котел для калорій. Якщо відвідувати таке заняття 2-3 рази в тиждень, то вже й дієт не потрібно.
  Ще з власних відчуттів скажу, що стрибки на батутах - це значно легше для спини, ніж стрибки на паркеті.
  Знаєте, я про цей jumping пишу з таким задоволенням. Він як дискотека на батутах. Це настільки весело, яскраво і позитивно, що всі неприємні технічні відчуття просто не мають значення. Навіть, якщо у вас немає чого спалювати, все-одно спробуйте його хоча б раз. Стрибати на батутах під енергійну музику - приносить стільки радості, що можна з нею ділитись.
  А ще мені пригадалось, що в дитинстві, коли я приїжджала до своєї сестри в Прагу, нас залишали в дитячих центрах і ми, такі щасливі, до повного виснаження стрибали на батутах. Тут теж - до повного виснаження.
 
 

субота, 31 січня 2015 р.

# 4 Stretching


 Сьогоднішня моя розповідь про стретчінг. 
 Це вперше, що я не відразу змогла записатися на заняття. В одному фітнес-клубі сказали, що вільних місць немає, але, якщо я хочу, то мене поставлять в чергу, де я буду третьою і, якщо троє людей відмовляться від заняття, то в мене буде можливість попасти на нього. Я навіть трохи здивувалась, чим же це заняття таке популярне. Як ви зрозуміли, для мене знайшлось вільне місце в іншому фітнес-клубі і моє здивування було ще більшим, коли в суботній обідній час зал був переповнений людьми. 
 Стретчінг - це такий приємний, повільний комплекс вправ на розтягування м'язів. Скажу вам, що тяжко мені сьогодні описати, як проходило заняття, тому що воно було дуже одноманітне. Напевно, по-іншому і бути не може. 
 Отож, з моїх спостережень для того, щоб розтягнути м'язи, потрібно: а) розігріти їх легкою розминкою; б) потрібно дихати (пам'ятаєте, як в пілатесі), м'язи розтягуються на видиху; в) не можна допускати сильного болю (це не той варіант, що терпіння - дає результати); г) кожну вправу потрібно виконувати 10-30 секунд (для початківців); д) зі всіх вправ потрібно виходити м'яко.
 Звісно, що я чекала на планочку, вона гарно вписувалась до цих розтяжок, і ми її виконали в найпростішому варіанті. Основний козир стретчінгу - це шпагат. Взагалі я, коли йшла, то уявляла, як всі, крім мене будуть все заняття сидіти в шпагаті. Але так не сталося. В шпагат ми "сідали" в кінці після добрячих розтяжок, тому моя самооцінка не постраждала:)) Швидко і легко пролетіла мені година заняття. Не знаю, чи це стретчінг, чи в комплексі з погодою, але після заняття в мене виникло відчуття розслабленості і сонливості.
 Коли я прийшла додому, то відразу почала шукати різні відео на цю тему. Виявляється, що справді все досить одноманітно. Є декілька базових вправ, а решту - схожі між собою. Ще мене зацікавило, за який реальний час людина може сісти на шпагат. Переконують, що це можна зробити за три тижні щоденного тренування.
 Мій висновок, що стретчінг - це класний бонус до будь-якого більш інтенсивного виду тренувань. Думаю, що його ефективність в комплексі з іншими тренуваннями буде зростати.

P.S. В вівторок планую гіперактивне тренування - JUMPING.

понеділок, 26 січня 2015 р.

# 3 Body shape. Out of the marathon

 За останні два тижні всі мої плани просто перевертались з ніг на голову. В очікуванні на нецікаву і робочу відпустку я майже чудом опинилась в іншому місті. Тому весь мій попередній тиждень пройшов без жодної години тренувань (якщо не враховувати пілатес минулого понеділка). Як і після кожної відпустки, я поверталась додому з новими планами і, зокрема, графіком тренувань. Ну, я ж не знала, що, крім планів везу з собою грип.
   Тренування я сьогодні успішно пропустила. Але зараз мені стало краще і я....знали б ви, що я робила..
   Мені так хотілось щось написати... І я вирішила, що сьогодні можу розповісти про своє перше тренування. Саме з цього тренування 5 місяців тому все почалось. Обирала я вид фітнесу за простим принципом - щоб підходило по часу так, щоб я могла його регулярно відвідувати. Крім того, в мене на той час не було особливих знань щодо пропозиції фітнес-ринку. І тоді найкраще мені підходив Body shape.
 Як виявилось, почала я цю всю епопею успішно, тому що Body shape - це універсальне кардіо-тренування, яке може витримати будь-яка людина з середнім (або навіть нижче середнього) рівнем підготовки. Це важливий момент, коли входиш в такий light sport, тому що це дає більше шансів не кинути все це діло.
 Отже, тренування класичне: 10-хвилинне нескладне кардіо, силові навантаження на нижню частину тіла у вигляді випадів, пліє, глибоких присідань; навантаження на спину і м'язи рук з гантелями або еспандерами; потім вправи на прес; в кінці - кардіо. Просто шалений шейп. Найтяжчий момент для мене був - це власне той кінець. Мені було так тяжко, як фізично, так і психологічно, зібратись і відскакати останні 15 хвилин.  Відчуття від кардіо були жахливі: пульс зашкалював, правий бік болів. Кожний раз це все було так нестерпно. Але знаєте, найважливіше в такому спорті - продовжувати. Як виявилось потім, пульс тренується і з часом він нормується. Правий бік, а це печінка, яка в ході інтенсивного розгону крові переповнюється нею і починає боліти, теж стає витривалішою. Тобто, фізично все нормується і звичного навантаження стає замало. 
 Для мене body shape був гарним початком, після якого я перейшла до складнішого фітнесу. І, до речі, результати від нього, незважаючи на його порівняну простоту, були дуже гарними.
 Висновок такий: якщо вагаєтесь з чого починати і чи починати, то обов'язково починайте. І починайте легко. Наприклад, з body shape. Вийшло майже як в рекламі.

P.S. Оскільки в мене під вечір з'явилось трохи сил, то я вирішила постояти в планці (на зігнутих руках 02:10, на рівних 01:00). Тепер, крім марафону, я намагатимусь поставити власний рекорд своєї "улюбленої" вправи.
P.P.S. Соля там стільки всього нового спробувала: http://solj-fox.blogspot.com/ 
P.P.P.S. Може, завтра я все-таки продовжу марафон.

понеділок, 19 січня 2015 р.

#2 Пілатес

 За такої погоди, як сьогодні, я б нізащо не вибралась на тренування, якби не марафон. Я вам скажу: він діє! Сьогоднішнє моє тренування пасує погоді за вікном. Пілатес.

 Навіть так: пілатес-релак. Так було написано на сайті мого фітнес-клубу. Напевно, через це я йшла на заняття розлаблена і спокійна, розуміючи, що з цим навантаженням спокійно справлюсь.
 Взагалі пілатес - для мене був загадкою. Я припускала, що: а) все буде повільно; б) потрібно буде тримати рівновагу; в) потрібно буде дихати:) г) фізично тяжко не буде. Ну що вам сказати? Всі мої припущення справдились. Єдиною несподіванкою було те, що прийшлось працювати в парі з іншою людиною. Так, так, всі вправи ми виконували в парі. Тому про "сольні" я майже нічого не дізналась, а от про  "дуетні" розповім.
  Темп пілатесу дуже повільний, рухи - плавні. Тренер постійно нагадувала про те, щоб тримати центр ( живіт) напруженим. Спершу ми добряче порозтягувались. Потім повідомили про те, що сьогоднішнє заняття в парі і я трохи розсіяла свою увагу на партнера, а не на тренування. Скажу чесно, що мені було складно стати в пару з людиною, яку вперше бачу. Уявіть, що ми постійно тримались за руки, ноги, спини і т д і т п. Як би це смішно не звучало, але до цього потрібно звикати. Все ж таки в нас поріг приватності високий (я маю на увазі українців). Щодо вправ, то вони на 70% були спрямовані на розтяжку. І тут змушена визнати, що в парі ефективність розтяжки зростає. Знаєте, я помітила, що не було вправ на якусь конкретну частину тіла, оскільки зазвичай це відбувається на фітнесі. На пілатесі всі вправи  комплексні. Особливу увагу ми приділяли диханню. Тренер постійно нагадувала, як дихати і скільки. А також говорила дихати не животом, а грудною кліткою і при тому не "взодвж ", а " в ширину". Не знаю, чи розкривались мої легені в ширину, але після заняття, єдине, що я відчувала, то це втому від дихання. До речі, під час заняття мені декілька разів крутилась голова. І це не через шалений пульс (він був спокійний), а, власне, через значне поступлення кисню в легені.
 Пілатес - це, в першу, чергу гімнастика. Я думаю, що він чудово підійшов би багатьом людям,  в яких є якісь проблеми зі здоров'ям, чи тим, хто не може скакати на кардіозаняттях, чи просто тим, кому не потрібні якісь шалені навантаження. Він видався мені приємним, але, якщо б прийшлось надати йому характерний колір, то я б вибрала сірий. Але це моя думка, яка в даному випадку базується на одному-єдиному занятті.
 Ага, ледь не забула. Вгадайте, що ми робили, окрім вправ і розтяжок. Планку! Куди ж без неї. Але вона була на зігнутих руках і мені було не тяжко. Я її мужньо витримала. Цікаво, буде хоч одне заняття без цієї чудо-вправи:)?
P.S. Думаю, що в Кракові краща погода і тренування веселіші. Читаємо блог Solj Fox тут:http://solj-fox.blogspot.com

субота, 17 січня 2015 р.

#1 Калланетика

 Не довго думаючи, сьогодні я обрала калланетику. Збиралась я на це заняття значно з більшим ентузіазмом, ніж зазвичай. Вирішила, що буду активною і спостережливою. Все ж таки, прийдеться потім все описати.
 Скажу для довідки, що зараз я в більшості ходжу на кардіо–тренування. По-перше, вони найефективніші в процесі схуднення; по-друге, якось краще мені по темпераменту підходять. 
 Отже, калланетика. Заняття саме по собі дуже наповнене. Воно, якщо можна так висловитись – змістовне. Початкова розтяжка була такою, що в якийсь момент я засумнівалась, чи не почалась часом основна частина. Але початок основної частини був дуже явним. Всі вправи були з одного вихідного положення, суть якого напружити м'язи і не відпускати впродовж вправи. Тобто, ставши в певне вихідне положення ми вже напружуємось, потім починаємо повільно робити ту чи іншу вправу, не відпускаючи м'язів. В результаті, м'язи постійно скорочуються і працюють більше, ніж ми собі це уявляємо. Основна фішка калланетика - це, як говорила тренер, "мала амплітуда рухів". Чим більшою буде амплітуда рухів при виконанні вправ, тим швидше калланетика перетвориться на силове тренування. А сама по собі калланетика передбачає статичне навантаження. І знаєте, досить таки непросто мені було виконувати ці вправи. Дуже дивне відчуття тяжкості при виконанні таких повільних вправ, воно зовсім інше, ніж можна отримати від кардіо-тренувань. Тобто, втома тут по-іншому проявляється. 
 Думаю, що з калланетикою можна зліпити дуже красиві ніжки. Це було зразу відчутно, тому що всі вправи на ноги з положення пліє. Це й не дивно, бо заснувала каланетику балярина. До речі, відома і дуже ефективна програма "Ножки мирового стандарта" також заснована на балеті.
Але зараз не про це.
 Ще я хочу трохи уваги приділити "планці". Це така чудова вправа, про яку кричать  на кожному кроці, за її допомогою працюють всі групи м'язів, деякі люди рекорди ставлять по часу її виконання. 

 Коли в кінці будь-якого заняття приходиться робити планку, то мені кожного разу здається, що я можу ще годину відскакати, зробити будь-що інше, тільки не планку. Я розумію всю ефективність цієї вправи, вона справді крута, але для мене вона непосильна. Так от, сьогодні вихідне положення планки було з рівних рук (а не з ліктів), потім ми робили бокові планки, а потім ми робили таке, чого я ще ніколи в житті не робила (мене ще можна здивувати) - ми робили планку з положення "змійка". Я ще ніколи в житті не робила стільки різних планок на одному тренуванні. 
 Може, тому що я так чекала розтяжки, мені вона видалась дуже приємною.
 Підсумовуючи все вище сказане, калланетика - це повільно, складно і дуже ефективно. Для того, щоб нею займатися потрібно мати хорошу витримку, а в мене її нема. До речі, гугл каже, що одна година каланетики рівна 24 годин аеробіки! Але я все ж вважаю цей факт сумнівним. 

P.S. А в цей час Solj Fox готує свою розповідь про body shape. Читайте тут: http://solj-fox.blogspot.com/

пʼятниця, 16 січня 2015 р.

My fitness plan

 Переглянувши всю пропозицію мого фітнес-клубу, я вирішила, що добре було б скласти план тренувань, які я хочу відвідати і для надійності опублікувати його. Отже, так:
  • Body shape
  • Каланетика
  • TBW/LB+Cardio
  • Step
  • Zumba
  • Jumping
  • Bosu
  • Body ballet
  • Fitball
  • Стретчінг
  • Пілатес
В результаті маємо 11 різних тренувань, з них мені добре відомо про два. 
А ще я думаю, що за сприятливої погоди можливі сюрпризи:)

The first

 Я розпочинаю вести цей блог з естафети #fitness flash mob, яку перейняла у Solj Fox http://solj-fox.blogspot.com/2015/01/fitness-flash-mob.html. Суть така: я спробую протестувати різні види тренувань, які пропонує мені мій фітнес-клуб. Після занять я буду коротко описувати їх, писатиму про свої враження, а також про все те, що видаватиметься мені цікавим і корисним. Для чого мені це? Мотивація, нові результати і нові знання.
 Для початку розповім трохи про себе та свою дотичність до спорту. Ще рік тому я б не повірила, що зважусь на те, щоб вести блог, до того ж спортивний. Щоб ви розуміли, я тоді була зовсім не спортивною і великих надій на якісь результати не подавала. Тим не менше, до спорту прийшлось звикати. Все почалось зі звичайнісінького походу в басейн. З часом відвідування басейну стало регулярним, потім мені було мало одного разу в тиждень і я плавала 2-3 рази в тиждень. Коли мені стало легко і комфортно, я зрозуміла, що час перетасувати карти. Обрала найзручніший по віддалі фітнес-клуб і записалась на заняття. Все йшло за тим же принципом, що й в басейні - по наростаючій. Зараз в мене 3-4 заняття в тиждень (включаючи басейн). Ні, ні, ні, я не приписую себе в лави спортсменів, тренерів, заядливих порадників, я просто щукаю собі надійну мотивацію і можливо навіть мій досвід стане комусь у пригоді. З кожним новим заняттям я розумію, що це ще не "вершина" і мені справді ще пахати і пахати.
 Тому цим постом я починаю відлік нового експерименту. Ми з Solj Fox постараємось знаходити щось свіженьке, цікаве і корисне в цій справі. 


P.S. скажу чесно, що перший пост писати страшнувато:)))